Ресурсна база України: актуальний стан, особливості, експортний потенціал

Торгово-промислова палата Ізраїль-Україна – ізраїльська некомерційна організація, головною метою якої є розвиток торговельно-економічних відносин між Ізраїлем та Україною. Палата є платформою для міждержавного діалогу та об’єднання представників бізнес-спільнот наших двох країн. У зв’язку з новими світовими реаліями, що складаються після пандемії Covid-19 та її світовими економічними наслідками, ми хотіли ознайомити міжнародне бізнес співтовариство з актуальною інформацією про ресурсну базу, що є в Україні, її стан та перспективи.

Україна належить до регіонів, які найбільш збагачені мінеральними ресурсами. Наприклад, відомо 120 видів корисних копалин, які споживає людина, і майже всі вони (117 різновидів) видобуваються в Україні. Крім самих корисних копалин, тут активно розробляються компоненти корисних копалин та мінеральної сировини промислового значення. Найактивніше в країні ведеться видобуток залізної, марганцевої, ільментно-цирконієвої та уранової руди, вугільна промисловість, розробка родовищ каоліну, глини, графіту, сірки, свинцю, кам’яної солі, цементної та будівельної сировини, а також облицювального каменю. Впроваджуються новітні технології видобутку основних енергетичних ресурсів — природного газу, нафти, а також торфу. Паралельно з видобутком задля задоволення власних потреб Україна експортує марганцевий залізняк, ртуть, графіт, глину, сірку, кадмій та різноманітну сировину для виробництва будматеріалів та скла.

Природні ресурси України роблять її одним із найбільш цікавих регіонів для інвестування в ресурсодобувну промисловість.

Енергетичні ресурси України

Україна активно займається питаннями розвитку проектів в енергетичній галузі, завдяки чому в країні було організовано модернізацію виробництва горючих корисних копалин, гідроенергоресурсів, біопалива та ядерної сировини. Для цього залучаються інвестори, запроваджуються сучасні технології та практики видобутку.

Горючі корисні копалини

Україна вважається країною, де зосереджені досить вагомі запаси усіх видів горючих корисних копалин: нафти, торфу, природного газу, сланцю та конденсату. У видобувній галузі виділяють кілька нафтогазових провінцій:

• Дніпровсько-Прип’ятська – основна за величиною газонафтоносна область з великим потенціалом ресурсів вуглеводнів. На південному заході розташовуються нафтові та газові поклади, а на південному сході – газ. При цьому за рахунок покладів девону існують перспективи розвитку даного регіону;
• Балтійсько-Преддобруджинська з покладами нафти та газу;
• Карпатська, яка вважається провідним нафтогазовидобувним районом західних областей України з чітко виділеними двома зонами. У внутрішній зоні розташовуються нафтові та газоконденсатні поклади, у зовнішній – запаси газу в платформних покладах;
• Причорноморсько-Північно-Кавказько-Мангишлакська з газоносними областями біля Чорного та Азовського морів у всіх комплексах утворень та покладів. Крім того, тут розташовується нафтоперспективна територія Переддобружинського прогину з нафтогазоносними товщами на суші та акваторії.

Найбільш сприятливим районом для відкриття нових родовищ вуглеводнів є південь України з акваторією Чорного та Азовського морів. Також є поклади на великих глибинах на сході та заході. Енергетичний потенціал країни пов’язаний не лише з нафтою та газом, а й з розвитком вугільних родовищ, у Донецькому (на сьогоднішній момент видобуток вугілля мінімальний) та Львівсько-Волинському басейнах, де у кам’яновугільних родовищах міститься понад 80% метану.

Незважаючи на сказане вище, паливні ресурси України досі є дефіцитними, покриваючи лише 20% власних потреб у газі, 10% у нафті та 20% у вугіллі. З кожним роком спостерігається зменшення запасів у досліджених родовищах, що пов’язано у тому числі з вичерпністю та погіршенням умов нафто- та газовидобутку, збільшенням глибини гірничих виробок, зменшенням потужності продуктивних вугільних шарів та ускладненням гірничо-екологічних умов розробок родовищ. З одного боку, через зниження кількості паливних ресурсів, що видобуваються в Україні, такий вид діяльності може здатися неприбутковим і неперспективним, але шляхом застосування сучасних технологій можна почати видобуток у нових родовищах, які ще мало вивчені та потребують інвестицій. В результаті можна досягти інтенсифікації видобутку з метою задоволення потреб внутрішнього ринку та експорту.

Гідроенергоресурси

Ще з радянських часів на території України споруджувалися потужні гідроелектростанції (ГЕС), у т.ч. Дністровська (вважається найбільшою та найпотужнішою в Європі) та Київська. Планова встановлена потужність наявних на території гідроелектростанцій на найближчі кілька років — 14,5 млн. кВт, а планове виготовлення (генерація) електроенергії — 17 млрд. кВт*год. у т.ч. за рахунок ріки Дністер та Закарпатської області. Крім того, уряд розглядає можливість збільшення виробництва за допомогою модернізації наявних ГЕС та залучення ресурсів середніх річок (за підсумками 2019 р. гідропотенціал малих та середніх річок України становив близько 30% загального гідропотенціалу держави). Гідропотенціал невеликих річок у 4 рази перевищує потенціал великих водних артерій, тому при їхньому грамотному використанні та інвестуванні в гідроенергетику можна досягти відчутної економії паливно-енергетичних ресурсів, а також здійснювати експорт.

Біопаливо
За останні кілька років в Україні особливу увагу почали приділяти відновлюваним джерелам енергії, які не лише сприяють покращенню енергобезпеки та зменшенню негативного впливу на довкілля, а й дозволяють виробляти альтернативну енергосировину для експорту. В Україні є такі матеріали та природні ресурси для біопалива:

• солома (пшенична, рапсова, кукурудзяна). Це вважається непоганим паливом за рахунок низької відносної вологості та високої теплоти згоряння. Гранули соломи визнані найбільш ефективним і дешевим (собівартість 1 т соломи – близько 10 євро) паливом, що підходить як для опалення, так і для сушіння зерна;
• лушпиння, що утворюється при отриманні гречки, насіння соняшнику і рису і використовується як сировина для твердого гранульованого або брикетованого біопалива. Така сировина, особливо при переробці соняшника, відрізняється високим потенціалом за рахунок наявності олійних заводів в Україні, великих насаджень соняшників з високою врожайністю та можливістю транспортувати брикети з лушпиння на будь-які відстані. Близько 80% цього біопалива йде на експорт;
• родовища торфу — екологічно безпечної і досить простої у видобутку сировини з високою теплотою згоряння за рахунок 50% складу вуглецю. Відмінна риса торфовищ – їхня здатність до відновлення. В Україні розташовано понад 3100 досліджених торф’яних родовищ, у яких міститься 2,2 млрд. т запасів. Балансовий запас торфу в країні – 735 млн т;
• біоетанол — ще один різновид біопалива, яке виробляється в Україні. Виготовляється на перепрофільованих цукрових заводах (наприклад, завод на Одещині, який модернізується для отримання біоетанолу з кукурудзяних стебел та соломи).

Ядерна сировина

Україна відома у всьому світі як ядерна держава, в якій, до того ж, тариф за уранову енергію найменший — близько 2 центів. І це при тому, що Україна провела низку робіт та адаптувала радянські блоки під американське паливо, після чого сусідні країни вирішили знову розробляти проект диверсифікації постачання.

В Україні є все для розвитку атомної енергетики: найбільші поклади урану, атомні реактори великої потужності, сховища та машинобудівні корпорації для виробництва спецтехніки та обладнання, спеціалісти. Не дивно, що ядерна енергетика є стратегічною галуззю, яка забезпечує виробництво половини електроенергії в країні.

Перспективні родовища урану розташовуються у Миколаївській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях, а потенціал виробництва концентрату варіюється від 250 до 300 тис. т, при тому що зараз виробляється не більше 16 тис. т.

Мінерали, кольорові метали, металургійне та гірничо-хімічна сировина

хімічна сировина

Мінерально-сировинна база в країні – одна з найбагатших у світі і включає 7500 розвіданих родовищ, в яких можна знайти марганцеву руду, глину, металургійну сировину, сіль, різноманітні піски та інше. В Україні одні з найбільших запасів у світі марганцевої руди (до 20% ресурсів Землі — у Нікополі) — за цим показником вона посідає друге місце, а також залізняку (до 7% світових запасів можна знайти у Криворізькому басейні, Кривому Розі та Кременчуці). ). У цих районах можна знайти нікель, титан і алюміній. В Україні також є поклади золота, які ще практично не розвідані — на Закарпатті (виняток — активний видобуток золота у Мужіївському родовищі) та Донбасі. Поклади гірничо-хімічної сировини забезпечують потребу країни у будматеріалах та дозволяють організувати експорт ресурсів — відповідно до статистичних даних кожна четверта умовна одиниця, яка надходить до бюджету країни, заробляється завдяки металургії та суміжним галузям. І це не дивно, так як плановий обсяг виробництва сталі на цей рік становить понад 22,3 млн. т і основна її частина йде на експорт. Крім того, Україна відома усьому світу як постачальник титану (з понад 9 тис. т титанових виробів та самої сировини 90% експортується), алюмінію (близько 80% видобутку реалізується за кордоном) та нікелю (основний покупець — Греція, куди поставляється понад 8 тис.т руди).

Україна входить до лідерів країн з видобутку сірки та її експорту, а також з розвідки місць з великими родовищами кам’яної солі (розвіданих запасів вистачить на 9 млрд т, але є й нові поклади, тому запаси можна назвати практично необмеженими), необхідною для різних галузей промисловості , в т.ч. легкої, хімічної та харчової. Вона виробляється у галітах Донбасу та Закарпаття, сильно мінералізованих підземних водах Передкарпаття та Чорноморсько-Азовських лиманах.

Для металургійної та хімічної галузей промисловості видобувається вогнетривка та бентонітова глина, флюсовий вапняк, доломіт, формувальний пісок, графіт та цеоліт. Родовища розкидані по всій Україні — на Донбасі та Наддніпрянщині, Закарпатті та південно-східній області. У країні також розвідано поклади будівельного (понад 8 млрд кубометрів) та облицювального (250 млн кубометрів запасів) каменю. Це граніт, базальт, лабрадорит, мармур, туф, пісковики та вапняки, раціональний видобуток яких може приносити суттєвий прибуток.

Ресурси виробного та дорогоцінного каменю в Україні ще недостатньо розвідані та вивчені, але окремі мінералогічні знахідки дозволяють зробити висновок про наявність перспективних ділянок з топазами, кристалами, бурштином, родонітом, сланцем, опалами, аметистами та іншими самоцвітами.

Водні ресурси

Україна забезпечена водою та здатна доставляти цей ресурс довколишнім країнам, так як щорічна потреба у воді населення і промисловості країни становить близько 15 млрд кубометрів, а сумарний обсяг запасів вод, доступних для використання – 88 млрд кубометрів (у посушливі роки цей показник опускався до 50). Водогосподарський комплекс представлений понад 1 тис. водоймищ, 50 тис. ставків, 20 тис. озер, 60 тис. річок, 5 магістральними каналами для забезпечення маловодних регіонів та понад 5 млн га меліорованих земель. Крім того, у країні реалізуються державні цільові програми екологічного оздоровлення та розвитку водного господарства.

Земельні та лісові ресурси
Щодо земельних ресурсів Україна посідає лідируючі позиції у світі, так як загальна площа становить 60 млн га, з яких понад 70% освоєно. На більшій частині земель розташовуються сільгоспугіддя, що займаються вирощуванням зернових, овочевих та плодових культур, а також розведенням та випасом худоби. Орні землі представлені чорноземом трьох видів: звичайний, своєрідний і південний. Біопродуктивний потенціал такої землі є дуже високим, забезпечується висока врожайність.

Лісові масиви займають близько 13% усієї території країни (площа — 10 млн га), при цьому основна частина розташована на заході та в Карпатах, де ростуть реліктові ліси. В інших регіонах ліси створені штучним шляхом, тому дерева молоді чи середньовікові. Переважають сосни, ялини, дуби та бук, які підходять для заготівлі деревних будматеріалів, як паливний ресурс та джерело сировини.

Ресурси сільськогосподарського виробництва

Україна — велика сільськогосподарська держава та провідний постачальник продовольства у всьому світі. Пов’язано це не лише з оновленням та модернізацією методів ведення сільського господарства, а й із чудовим кліматом та наявністю ресурсів для розвитку агропромисловості.

Кліматичні умови України, вологість та температура — визначальний фактор для здобуття високих та стабільних урожаїв різноманітних сільгоспкультур.

Ґрунтово-земельний ресурсний потенціал України величезний. Країна займає лідируючу позицію у світі за показником кількості родючих ґрунтів на людину — на одного українця розрахунково припадає 1,4 га землі, з яких половина — орні, а третина — чорноземи. Для порівняння, в середньому на Землі на 1 особу припадає менше 0,2 га оранки та 0,05 га чорнозему.

Україна — одна з найродючіших держав, у якій активно розвивається аграрний комплекс та сільське господарство. Крім того, Україна є привабливою як енергоресурсна держава. Величезний ресурсний потенціал країни дозволяє розвивати виробництво, а також добувати сировину для експорту (нікель, алюміній, будматеріали, марганець, залізо, кам’яну сіль, мінерали, земельні, водні та паливно-енергетичні ресурси). Можемо з упевненістю констатувати, що Україна є однією з найбагатших країн світу із забезпеченості земельними, мінеральними, природними та рекреаційними ресурсами.

Торгово-промислова палата Ізраїль-Україна буде рада сприяти представникам ізраїльського бізнесу у налагодженні та розвитку торговельно-економічних зв’язків з Україною. Якщо у вас виникли питання, ви можете зв’язатися з нами за контактними даними, вказаними на нашому сайті.