Українська компанія зацікавлена в експорті олії. Є сертифікат кошерної продукції. Олія цього заводу продається в Європі, Північній Африці, Україні. Також компанія може підготувати на експорт інші продукти – майонез, кетчуп, гірчицю, томатну пасту.
Основні показники експортного потенціалу України Джерела: Readiness for the Future of Production Report 2018 и Ukraine. Time to invest (Davos2020)
Промисловість України посідає 60 місце за обсягом виробництва серед усіх країн світу: 22 млрд дол. або 0,15% від світової промисловості. Найбільша частка економіки країни — це агропромисловий комплекс, видобуток корисних копалин, а також харчова, легка, хімічна та металургійна галузі виробництва. На експорт йде близько 30% виробленої продукції. Технологічна база значною мірою застаріла і потребує модернізації. Це створює потребу у співпраці з міжнародними партнерами у сфері впровадження технологій, що належать до Industry 4.0.
У цій статті ми розглянемо п’ять галузей промисловості України, аналізуючи такі моменти:
Металургійна промисловість України: ключові факти, структура та напрямки експорту. Джерело: Державна служба статистики України
Поточний стан. Металургійна галузь в Україні забезпечує до 17% загального обсягу реалізованої промислової продукції, п’яту частину товарного експорту та 4,7 млрд дол експортної виручки, 200 тис. робочих місць та близько 10% у загальній середньообліковій чисельності штатних працівників у промисловості.
Майже все виробництво сфокусовано на великих підприємствах: МК «Азовсталь», «Дніпроспецсталь», «ММК ім. Ілліча», ДМЗ, «Запоріжсталь», «АрселорМіттал» та «Дніпровський меткомбінат». У сукупності вони виробляють 25,5 млн т чавуну, 21,1 млн т сталі, 11,3 млн т прокату та 1,1 млн т труб, трубок та порожніх профілів зі сталі.
Переваги України.. Якщо порівнювати Україну як майданчик для запуску металургійних підприємств з іншими країнами, то можна виділити її наступні конкурентні переваги:
Ще одна неочевидна перевага України – застаріла технологічна база (частка морально та технічно застарілого обладнання 50-70%). Якщо запустити нове виробництво із сучасним обладнанням, то можна отримати локальну перевагу над існуючими в Україні підприємствами та можливість охопити частину внутрішнього та зовнішніх ринків.
Крім того, у 2019 році Україна почала застосовувати положення Конвенції Пан-Євро-Мед, яка дозволяє, наприклад, ізраїльському виробнику закуповувати сировину в Україні, ввозити її за зниженою або нульовою ставкою мит і потім продавати готовий товар до країн ЄС, зберігаючи статус преференційного походження.
Химическая промышленность Украины: ключевые факты, структура и направления экспорта. Источник: Державна служба статистики України
Поточний стан.. Частка хімічної галузі в загальному обсязі виробництва в Україні становить 4-5%, що значно нижче за показники в інших країнах (для порівняння в розвинених країнах частка хімічної продукції — від 8 до 13%). Причина невідповідності:
Щодо структури виробництва, то це в основному продукція з низькою додатковою вартістю: добрива та азотні сполуки, синтетичний каучук та пластик. У цьому сегменті зосереджені найбільші підприємства:
На ці підприємства припадає близько 22% від загального виробництва та 37% від зайнятої робочої сили в хімічній галузі України. Якщо ж дивитися на галузь загалом, то на частку дрібних підприємств припадає 16% (156 млн дол), середніх — 72% (936 млн дол), великих — 12% (208 млн дол). Це загалом нормальне співвідношення, що відповідає критеріям конкурентного ринку.
Переваги України. Для потенційних інвесторів, які розглядають можливості перенесення виробництва хімічної продукції в Україну, перевагами будуть:
Виробництво гуми та пластмаси в Україні: ключові факти, структура та напрямки експорту. Джерело: Державна служба статистики України
Поточний стан.. Щодо виробництва гумових виробів, то Україна в основному виробляє автомобільні покришки, труби, ізоляційні матеріали, ущільнювачі, шланги, взуття, гумову крихту, плитку, гумові суміші та інше. Лідируючі підприємства з виробництва шин: «Дніпрошина» у Дніпрі та «Росава» у Білій Церкві. Наприклад, «Росава» може випускати за рік понад 6 мільйонів шин. Гумотехнічні вироби випускають на малих та середніх підприємствах у Лисичанську, Сумах, Запоріжжі, Одесі, Харкові та Донецьку.
Виробництво пластмас розкидане по всій Україні та в основному орієнтоване на пакувальну продукцію, фурнітуру, металопластикові вироби, елементи для різних приладів та транспортних засобів.
Переваги України.
Основні:
Точне машинобудування України: ключові факти, структура експорту. Джерело: Державна служба статистики України
Поточний стан. Галузь практично не розвинена. Причини три: перша – спадщина Радянського Союзу, яка робила ставку на важке машинобудування, друга – відсутність інвестицій, третя – дешевий імпорт комп’ютерів, телефонів, фотоапаратів та інших гаджетів. Все, що є в Україні з точного машинобудування, — це виробництво фотодіодів, фототранзисторів, напівпровідників, кабелів та вимірювальних приладів.
Переваги України.. Основні:
Деревообробна та паперова промисловість України: ключові факти, структура та напрямки експорту. Джерело: Державна служба статистики України
Поточний стан.. Частка деревообробки у промисловості країни низька – 3-4%. Галузь не покриває потреби внутрішнього ринку з більшості типів продукції. Це переважно пов’язано з обмеженою сировинною базою: низька лісистість (ліси займають лише 14% території України), домінування лісів з обмеженим експлуатаційним значенням та низький рівень заготівлі лісу. Внутрішні джерела сировини покривають потреби галузі лише на третину, інше імпортується (переважно з РФ).
Головні позиції українського експорту — це необроблена деревина або ліс-кругляк (2,5 млн т) та паливна деревина (2 млн т), яку експортують до країн ЄС. При цьому необхідно зазначити, що офіційні дані фіскальних служб України не збігаються з даними з боку імпортерів ЄС. Реальний обсяг експорту може бути значно вищим.
Ключові напрямки деревообробної галузі України:
Загалом галузь виробляє продукції більш ніж на 1,6 млрд дол. Діють 2,6 тис. підприємств, серед яких лише 3-4 великі (їх частка становить 0,1% від загальної кількості підприємств галузі), 145 середніх (5,6 %) та 2440 малих підприємств (94,3%), що відповідає умовам безпечної конкуренції.
Целюлозно-паперова промисловість України налічує близько 100 підприємств з виробництва паперу, картону та виробів з них та понад 300 переробників, трейдерів та інших супровідних підприємств. Обсяг виробництва – близько 700 млн дол, 25% яких йде на експорт.
Переваги України. З головного:
Крім того, за показником RCA у 2016 році українська продукція з дерева була вдвічі більшою від конкурентного середньосвітового рівня (2,14). За цим показником вона випереджала таких світових експортерів, як Китай (0,67), США (1,20), Німеччина (1,11), РФ (1,38), Малайзія (0,89), і трохи поступалася Польщі ( 2,19).
На тлі торгової війни між США та Китаєм, а також підвищення зарплат у традиційних виробничих хабах Східної Азії Україна має всі умови та потенціал, щоб стати альтернативою для розміщення промислових потужностей більшості галузей світової економіки. Цьому сприяють:
Торгово-промислова палата Ізраїль-Україна буде рада сприяти представникам ізраїльського бізнесу у налагодженні та розвитку торговельно-економічних зв’язків з Україною. Якщо у вас виникли питання, ви можете зв’язатися з нами за контактними даними, вказаними на нашому сайті.
23 червня 2020 року Торгово-промислова палата Ізраїль-Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння з Львівською обласною державною адміністрацією, Львівською міською радою, Національним університетом «Львівська політехніка» та Науковим парком Національного університету «Львівська політехніка», основною метою якого є взаємодія щодо проектів в області IT, технологій та біотехнологій.
Торгово-промислова палата Ізраїль-Україна вдячна всім партнерам за взаємодію та переконана, що цей Меморандум послужить розвитку ефективної білатеральної співпраці між Ізраїлем та Україною, зокрема Львівським регіоном.
Торгово-промислова палата Ізраїль-Україна – ізраїльська некомерційна організація, головною метою якої є розвиток торговельно-економічних відносин між Ізраїлем та Україною. Палата є платформою для міждержавного діалогу та об’єднання представників бізнес-спільнот наших двох країн. У зв’язку з новими світовими реаліями, що складаються після пандемії Covid-19 та її світовими економічними наслідками, ми хотіли ознайомити міжнародне бізнес співтовариство з актуальною інформацією про ресурсну базу, що є в Україні, її стан та перспективи.
Україна належить до регіонів, які найбільш збагачені мінеральними ресурсами. Наприклад, відомо 120 видів корисних копалин, які споживає людина, і майже всі вони (117 різновидів) видобуваються в Україні. Крім самих корисних копалин, тут активно розробляються компоненти корисних копалин та мінеральної сировини промислового значення. Найактивніше в країні ведеться видобуток залізної, марганцевої, ільментно-цирконієвої та уранової руди, вугільна промисловість, розробка родовищ каоліну, глини, графіту, сірки, свинцю, кам’яної солі, цементної та будівельної сировини, а також облицювального каменю. Впроваджуються новітні технології видобутку основних енергетичних ресурсів — природного газу, нафти, а також торфу. Паралельно з видобутком задля задоволення власних потреб Україна експортує марганцевий залізняк, ртуть, графіт, глину, сірку, кадмій та різноманітну сировину для виробництва будматеріалів та скла.
Природні ресурси України роблять її одним із найбільш цікавих регіонів для інвестування в ресурсодобувну промисловість.
Україна активно займається питаннями розвитку проектів в енергетичній галузі, завдяки чому в країні було організовано модернізацію виробництва горючих корисних копалин, гідроенергоресурсів, біопалива та ядерної сировини. Для цього залучаються інвестори, запроваджуються сучасні технології та практики видобутку.
Україна вважається країною, де зосереджені досить вагомі запаси усіх видів горючих корисних копалин: нафти, торфу, природного газу, сланцю та конденсату. У видобувній галузі виділяють кілька нафтогазових провінцій:
Найбільш сприятливим районом для відкриття нових родовищ вуглеводнів є південь України з акваторією Чорного та Азовського морів. Також є поклади на великих глибинах на сході та заході. Енергетичний потенціал країни пов’язаний не лише з нафтою та газом, а й з розвитком вугільних родовищ, у Донецькому (на сьогоднішній момент видобуток вугілля мінімальний) та Львівсько-Волинському басейнах, де у кам’яновугільних родовищах міститься понад 80% метану.
Незважаючи на сказане вище, паливні ресурси України досі є дефіцитними, покриваючи лише 20% власних потреб у газі, 10% у нафті та 20% у вугіллі. З кожним роком спостерігається зменшення запасів у досліджених родовищах, що пов’язано у тому числі з вичерпністю та погіршенням умов нафто- та газовидобутку, збільшенням глибини гірничих виробок, зменшенням потужності продуктивних вугільних шарів та ускладненням гірничо-екологічних умов розробок родовищ. З одного боку, через зниження кількості паливних ресурсів, що видобуваються в Україні, такий вид діяльності може здатися неприбутковим і неперспективним, але шляхом застосування сучасних технологій можна почати видобуток у нових родовищах, які ще мало вивчені та потребують інвестицій. В результаті можна досягти інтенсифікації видобутку з метою задоволення потреб внутрішнього ринку та експорту.
Ще з радянських часів на території України споруджувалися потужні гідроелектростанції (ГЕС), у т.ч. Дністровська (вважається найбільшою та найпотужнішою в Європі) та Київська. Планова встановлена потужність наявних на території гідроелектростанцій на найближчі кілька років — 14,5 млн. кВт, а планове виготовлення (генерація) електроенергії — 17 млрд. кВт*год. у т.ч. за рахунок ріки Дністер та Закарпатської області. Крім того, уряд розглядає можливість збільшення виробництва за допомогою модернізації наявних ГЕС та залучення ресурсів середніх річок (за підсумками 2019 р. гідропотенціал малих та середніх річок України становив близько 30% загального гідропотенціалу держави). Гідропотенціал невеликих річок у 4 рази перевищує потенціал великих водних артерій, тому при їхньому грамотному використанні та інвестуванні в гідроенергетику можна досягти відчутної економії паливно-енергетичних ресурсів, а також здійснювати експорт.
Біопаливо
За останні кілька років в Україні особливу увагу почали приділяти відновлюваним джерелам енергії, які не лише сприяють покращенню енергобезпеки та зменшенню негативного впливу на довкілля, а й дозволяють виробляти альтернативну енергосировину для експорту. В Україні є такі матеріали та природні ресурси для біопалива:
Україна відома у всьому світі як ядерна держава, в якій, до того ж, тариф за уранову енергію найменший — близько 2 центів. І це при тому, що Україна провела низку робіт та адаптувала радянські блоки під американське паливо, після чого сусідні країни вирішили знову розробляти проект диверсифікації постачання.
В Україні є все для розвитку атомної енергетики: найбільші поклади урану, атомні реактори великої потужності, сховища та машинобудівні корпорації для виробництва спецтехніки та обладнання, спеціалісти. Не дивно, що ядерна енергетика є стратегічною галуззю, яка забезпечує виробництво половини електроенергії в країні.
Перспективні родовища урану розташовуються у Миколаївській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях, а потенціал виробництва концентрату варіюється від 250 до 300 тис. т, при тому що зараз виробляється не більше 16 тис. т.
Мінерально-сировинна база в країні – одна з найбагатших у світі і включає 7500 розвіданих родовищ, в яких можна знайти марганцеву руду, глину, металургійну сировину, сіль, різноманітні піски та інше. В Україні одні з найбільших запасів у світі марганцевої руди (до 20% ресурсів Землі — у Нікополі) — за цим показником вона посідає друге місце, а також залізняку (до 7% світових запасів можна знайти у Криворізькому басейні, Кривому Розі та Кременчуці). ). У цих районах можна знайти нікель, титан і алюміній. В Україні також є поклади золота, які ще практично не розвідані — на Закарпатті (виняток — активний видобуток золота у Мужіївському родовищі) та Донбасі. Поклади гірничо-хімічної сировини забезпечують потребу країни у будматеріалах та дозволяють організувати експорт ресурсів — відповідно до статистичних даних кожна четверта умовна одиниця, яка надходить до бюджету країни, заробляється завдяки металургії та суміжним галузям. І це не дивно, так як плановий обсяг виробництва сталі на цей рік становить понад 22,3 млн. т і основна її частина йде на експорт. Крім того, Україна відома усьому світу як постачальник титану (з понад 9 тис. т титанових виробів та самої сировини 90% експортується), алюмінію (близько 80% видобутку реалізується за кордоном) та нікелю (основний покупець — Греція, куди поставляється понад 8 тис.т руди).
Україна входить до лідерів країн з видобутку сірки та її експорту, а також з розвідки місць з великими родовищами кам’яної солі (розвіданих запасів вистачить на 9 млрд т, але є й нові поклади, тому запаси можна назвати практично необмеженими), необхідною для різних галузей промисловості , в т.ч. легкої, хімічної та харчової. Вона виробляється у галітах Донбасу та Закарпаття, сильно мінералізованих підземних водах Передкарпаття та Чорноморсько-Азовських лиманах.
Для металургійної та хімічної галузей промисловості видобувається вогнетривка та бентонітова глина, флюсовий вапняк, доломіт, формувальний пісок, графіт та цеоліт. Родовища розкидані по всій Україні — на Донбасі та Наддніпрянщині, Закарпатті та південно-східній області. У країні також розвідано поклади будівельного (понад 8 млрд кубометрів) та облицювального (250 млн кубометрів запасів) каменю. Це граніт, базальт, лабрадорит, мармур, туф, пісковики та вапняки, раціональний видобуток яких може приносити суттєвий прибуток.
Ресурси виробного та дорогоцінного каменю в Україні ще недостатньо розвідані та вивчені, але окремі мінералогічні знахідки дозволяють зробити висновок про наявність перспективних ділянок з топазами, кристалами, бурштином, родонітом, сланцем, опалами, аметистами та іншими самоцвітами.
Україна забезпечена водою та здатна доставляти цей ресурс довколишнім країнам, так як щорічна потреба у воді населення і промисловості країни становить близько 15 млрд кубометрів, а сумарний обсяг запасів вод, доступних для використання – 88 млрд кубометрів (у посушливі роки цей показник опускався до 50). Водогосподарський комплекс представлений понад 1 тис. водоймищ, 50 тис. ставків, 20 тис. озер, 60 тис. річок, 5 магістральними каналами для забезпечення маловодних регіонів та понад 5 млн га меліорованих земель. Крім того, у країні реалізуються державні цільові програми екологічного оздоровлення та розвитку водного господарства.
Земельні та лісові ресурси
Щодо земельних ресурсів Україна посідає лідируючі позиції у світі, так як загальна площа становить 60 млн га, з яких понад 70% освоєно. На більшій частині земель розташовуються сільгоспугіддя, що займаються вирощуванням зернових, овочевих та плодових культур, а також розведенням та випасом худоби. Орні землі представлені чорноземом трьох видів: звичайний, своєрідний і південний. Біопродуктивний потенціал такої землі є дуже високим, забезпечується висока врожайність.
Лісові масиви займають близько 13% усієї території країни (площа — 10 млн га), при цьому основна частина розташована на заході та в Карпатах, де ростуть реліктові ліси. В інших регіонах ліси створені штучним шляхом, тому дерева молоді чи середньовікові. Переважають сосни, ялини, дуби та бук, які підходять для заготівлі деревних будматеріалів, як паливний ресурс та джерело сировини.
Україна — велика сільськогосподарська держава та провідний постачальник продовольства у всьому світі. Пов’язано це не лише з оновленням та модернізацією методів ведення сільського господарства, а й із чудовим кліматом та наявністю ресурсів для розвитку агропромисловості.
Кліматичні умови України, вологість та температура — визначальний фактор для здобуття високих та стабільних урожаїв різноманітних сільгоспкультур.
Ґрунтово-земельний ресурсний потенціал України величезний. Країна займає лідируючу позицію у світі за показником кількості родючих ґрунтів на людину — на одного українця розрахунково припадає 1,4 га землі, з яких половина — орні, а третина — чорноземи. Для порівняння, в середньому на Землі на 1 особу припадає менше 0,2 га оранки та 0,05 га чорнозему.
Україна — одна з найродючіших держав, у якій активно розвивається аграрний комплекс та сільське господарство. Крім того, Україна є привабливою як енергоресурсна держава. Величезний ресурсний потенціал країни дозволяє розвивати виробництво, а також добувати сировину для експорту (нікель, алюміній, будматеріали, марганець, залізо, кам’яну сіль, мінерали, земельні, водні та паливно-енергетичні ресурси). Можемо з упевненістю констатувати, що Україна є однією з найбагатших країн світу із забезпеченості земельними, мінеральними, природними та рекреаційними ресурсами.
Торгово-промислова палата Ізраїль-Україна буде рада сприяти представникам ізраїльського бізнесу у налагодженні та розвитку торговельно-економічних зв’язків з Україною. Якщо у вас виникли питання, ви можете зв’язатися з нами за контактними даними, вказаними на нашому сайті.
Найбільший виробник лакофарбової продукції з України запрошує до співпраці дистриб’юторів та оптовиків на території Ізраїлю. Підприємство працює на ринку з 1995 року та пропонує потенційним партнерам наступну продукцію: емалі, фарби на водній основі, фарби в аерозольних балончиках, шпаклівки, ґрунтовки, алкідні та акрилові лаки, клеї, барвники. Компанія забезпечує широкий асортимент товарів, незмінно високу якість продукції, конкурентні ціни, маркетингову підтримку, індивідуальний підхід до кожного партнера, можливість надання ексклюзиву, можливість роботи з Private Label. Технологічні потужності дозволяють випускати понад 60 000 тонн продукції на рік із сировини провідних європейських виробників. Підприємство експортує свою продукцію до Молдови, Грузії, Азербайджану, Узбекистану.
Українська компанія, що спеціалізується на виробництві автоматичних насосних бюветів для мінеральної води та сокових насосних станцій, зацікавлена у співпраці з Ізраїлем. Автоматичні бювети цієї торгової марки мають попит на ринку вже понад 40 років, успішно працюючи на кращих курортах України та за кордоном. Технології застосовуються у сфері оздоровлення людей у санаторіях, оздоровчих центрах, реабілітаційних центрах, пансіонатах, базах відпочинку, готелях, дитячих закладах тощо.
На початку червня 2020 року Торгово-промислова палата Ізраїль-Україна провела онлайн-конференцію «Цифрова медицина як майбутнє глобальної системи охорони здоров’я. Ізраїльські інновації у цифровій медицині».
На вебінарі учасники змогли дізнатися, як розвивається цифрова медицина за нинішніх умов, які ефективні інноваційні рішення розробляються в Ізраїлі, а також як українська система охорони здоров’я та бізнес можуть використовувати телемедицину та інші інноваційні рішення у себе.
Модерацію вебінару здійснив Влад Черкаський, генеральний директор ТПП Ізраїль-Україна.
Конференцію відвідали представники Посольства Держави Ізраїль в Україні, Посольства України у Державі Ізраїль, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а також діячі місцевого самоврядування з різних регіонів України, фахівці провідних медичних університетів, керівництво приватних медичних центрів та компаній
З повним відеозаписом вебінару ви можете ознайомитись за посиланням
–
Торгово-промислова палата Ізраїль-Україна дякує Посольству Держави Ізраїль в Україні та Посольству України в Державі Ізраїль за підтримку, а також висловлює вдячність усім спікерам та учасникам вебінару.
ua