Україна у 2020 році завершує важливий етап децентралізації публічної влади – формування збільшених громад (муніципалітетів) та збільшених районів (субрегіональний рівень), розширення повноважень та зростання обсягу бюджетів громад за рахунок їх зменшення в районах. Це значно посилює можливості та мотивацію органів самоврядування самостійно керувати економічними процесами на своїй території. Ця обставина, а також запит суспільства на інновації та державна підтримка, породжує попит на технології smart city. У свою чергу, це відкриває для бізнесу новий великий зростаючий низькоконкурентний ринок..

Децентралізації публічної влади: 2014-2020, перспективи

Мета децентралізації – самостійне та самодостатнє місцеве самоврядування, здатне вирішувати місцеві питання при збереженні унітарного устрою України. Децентралізація – це важливий крок у переході від спадщини СРСР до сучасного та успішного демократичного суспільства.

Основу місцевого самоврядування формує найнижчий рівень громадського управління – громада (об’єднання міст, сіл та прилеглих територій). Йому передається максимально можливий обсяг повноважень та площа території. Надалі на районному рівні самоврядування планується скасувати. Самоврядування областей виконує лише ті повноваження, які явно недоцільно залишати державі та передавати громадам (принцип субсидіарності). Бюджети громад значно збільшуються.

Перше завдання децентралізації – формування збільшених громад та збільшених районів. Це дозволяє суттєво підвищити їхній економічний потенціал та ефективність управління. З 2014 року малі громади укрупнюються, до великих громад приєднуються сусідні території. На основі 11212 старих громад з’явилося 1469 нових громад, на основі 490 старих районів – 136 нових районів. Останній крок – проведення 25.10.2020 загальних місцевих виборів..

Друге завдання децентралізації – формування повноважень органів самоврядування громад, достатніх на вирішення більшості питань місцевого значення. З 2021 року всі органи самоврядування матимуть у своїй компетенції:

забезпечення самоврядування: стратегічне планування; формування та прийняття нормативних та індивідуальних рішень; управління громадськими фінансами та закупівлями; розпорядження комунальним майном (земля, різні будівлі); smart city; надання громадських послуг; власна кібербезпека; юридичне супроводження; діловодство; відкритість інформації та постійна комунікація з громадськістю.

сфери громадського управління: містобудування; дорожнє господарство; благоустрій громадських просторів та об’єктів; комунальні послуги (водопостачання, каналізація, керування відходами); громадський транспорт; дошкільна та середня освіта; охорона здоров’я (первинна медико-санітарна допомога, спеціалізована медична допомога); рекреація; соціальні послуги; окремі функції забезпечення правопорядку та безпеки.

Тривалий час така компетенція успішно реалізовувалась у містах із населенням понад 50 тис.чол. Такі міста є центрами економічного розвитку, мають більш креативну та ефективну місцеву владу. З 2021 року таку компетенцію набувають й інші громади, які охоплюють більшу частину населення та території України.

Невирішеним питанням залишається створення громадами своєї поліції. На рівні областей невирішеним залишається питання створення обласними радами власних виконавчих органів замість державних адміністрацій.

Третє завдання децентралізації – надання громадам адекватних фінансових та майнових ресурсів. З 2014 року проводиться послідовна державна політика щодо збільшення обсягів бюджетів громад. З 2021 року буде суттєво збільшено бюджети останньої хвилі збільшених громад.

Вигоди для бізнесу від децентралізації:

  • Відповідальність та можливості за розвиток громади сконцентровані в руках голови громади.

Голова громади очолює і місцеву раду, і виконавчі органи. Голова громади та депутати обираються мешканцями громади. Це є запорукою їхньої високої зацікавленості в економічному розвитку громади. Їх також сильно мотивує наявність прямого позитивного зв’язку між економічним розвитком громади та обсягом її бюджету.

  • Розподіл центрів прийняття рішень.

Це можливість реалізовувати як великі, так і маленькі проекти. Місцева влада досить відкрита для експериментів та креативності. Успішний досвід просто поширюється на інші громади. Нові громади мають достатні кадрові та фінансові ресурси для реалізації різних проектів розвитку громади.

  • Легкий доступ бізнесу до ринку місцевих публічних закупівель через платформу Prozorro до інфраструктури громад для реалізації своїх проектів.
  • Громади через свою асоціацію можуть ефективно лобіювати свої інтереси на центральному рівні.

Місцевий економічний розвиток

Держава планомірно покращує умови для ведення бізнесу в Україні. З 2012 по 2020 рік Україна піднялася у рейтингу Doing Business із 152 на 64 місце. Це проявляється у загальних тенденціях:

  • спрощення взаємодії держави та бізнесу (диджиталізація всіх управлінських процесів та публічних послуг, лібералізація валютного регулювання, електронні публічні закупівлі, зменшення державного впливу на бізнес, боротьба з корупцією);
  • просування великих проектів із будівництва доріг, мостів, аеропортів;
  • проведення реформ, що суттєво впливають на економічний розвиток (децентралізація, судова реформа, реформи освіти, охорони здоров’я, соціального захисту тощо).

Важливим показником збільшення ролі місцевого самоврядування економіки є динаміка збільшення загального обсягу їхніх бюджетів. З 2014 року вони збільшились у 1,75 разу. Одночасно зменшується частка трансфертів із державного бюджету.

Розвиток громад активно підтримується фінансовими ресурсами технічної допомоги із США, Канади, ЄС, Норвегії.

Органи самоврядування громад мають помітний позитивний вплив на економічні процеси. Для цього вони можуть використовувати такі інструменти:

  • стратегічне та містобудівне планування розвитку громад;
  • розвиток транспортної та інженерної інфраструктури, smartcity;
  • розвиток комунальних та публічних послуг;
  • надання бізнесу земельних ділянок, пільг з місцевих податків та орендної плати;
  • легкість доступу до публічної інформації та консультаційний супровід бізнесу тощо.

Сьогодні добре помітна важлива роль органів самоврядування громад у питаннях економіки. Топ-10 найкращих міст для ведення бізнесу за версією Forbes Україна (вересень 2020): Івано-Франківськ, Вінниця, Львів, Київ, Тернопіль, Ужгород, Дніпро, Хмельницький, Одеса, Харків. Із зазначених міст 6 представляють захід та центр України. Вони знаходяться в рейтингу вище, ніж інші 4 міста, що представляють більші території півночі, півдня та сходу.

Індекс конкурентоспроможності міст 2019/2020, підготовлений за підтримки USAID, виділяє топ-6 міст із найкращими показниками: Хмельницький, Івано-Франківськ, Львів, Вінниця, Тернопіль та Чернігів. Цей індекс також підтверджує лідерство заходу та центру України у питаннях бізнес-клімату.

Гарними прикладами успішності органів самоврядування є Вінниця та Львів. Ці міста одними з перших створили власні дослідницькі центри розвитку. Вони вже мають певні стратегічні плани та результати їх впровадження. Ці міста завжди є серед лідерів рейтингів відкритості, комфортності, креативності, економічної привабливості, впровадження smart city. Вінниця успішно розвиває індустріальні парки.

Smart city

З 2014 року держава цілеспрямовано займається диджиталізацією всіх процесів громадського управління та розвитком цифрової інфраструктури. Зокрема, на сьогодні вже налагоджено електронну взаємодію між державними органами, державними базами даних за допомогою X-Road «Трембіта». Активно переходить у цифровий вигляд документація фізичних та юридичних осіб, а також надання публічних послуг. Вирішується проблема загального якісного доступу до Інтернету та підвищення цифрової грамотності громадян. Ця діяльність створює сприятливі умови для smart city.

Наразі в Україні впровадження технологій smart city знаходиться на початковому рівні. Українські міста слабо представлені у міжнародних рейтингах. Найкращі результати мають найбільші міста – обласні осередки. Інші міста та нові громади такі технології майже не використовують. Натомість успішний досвід лідерів, децентралізація, запит мешканців громад та підтримка держави створюють умови для повсюдного впровадження технологій smart city у найближчому майбутньому. Про це свідчить проведення спеціалізованих форумів в Україні, на яких широко презентуються досвід міст та бізнес пропозиції. Приклад – щорічний Kyiv Smart City Forum.

На сьогодні для українських міст (громад) найбільшим пріоритетом є передові технології за такими напрямами:

  • електронне управління: електронні документи, комунікації та муніципальні бази даних; онлайн надання громадських послуг; впровадження IoT, machine learning, big data, open data за всіма напрямами діяльності;
  • електронна демократія: масове інформування, звернення громадян, петиції, участь громадян у ухваленні рішень, проекти громадського бюджету, доступ до публічної інформації;
  • комунальні послуги: управління інфраструктурою, взаємодія з клієнтами; зручна оплата послуг;
  • транспорт: інтелектуальні системи управління дорожнім рухом та громадським транспортом; єдиний електронний квиток у громадському транспорті; зручні пошук та оплата паркування; відстеження внутрішнього та транзитного трафіку за допомогою системи інтелектуального відеоспостереження та GPS-датчиків;
  • екологія та енергоефективність: використання датчиків для моніторингу стану та елементів оперативного управління;
  • громадське середовище та архітектура: плани розвитку міст, smart building; smart-вулиці;
  • безпека: системи інтелектуального відеоспостереження за громадськими просторами для виявлення порушень громадського порядку та дорожнього руху; кібербезпека;
  • розвиток: підтримка smartcity-стартапів.

Загальні висновки

Найближчим часом в Україні варто очікувати на активний розвиток ринку smart city. Це буде результатом децентралізації, розвитку економіки, накопиченої маси позитивного досвіду, вливання додаткових фінансових ресурсів у громади. Ізраїль має передові розробки та досвід, яких Україна зараз потребує. На сьогоднішній день бізнес Ізраїлю має вдалий час для виходу на український ринок smart city.

 Торгово-промислова палата Ізраїль-Україна активно розвиває торговельно-економічну співпрацю між Ізраїлем та різними регіонами в Україні. Зокрема, у рамках своєї діяльності ТПП виступає організатором та партнером безлічі знакових заходів, що стосуються двосторонніх відносин між Ізраїлем та Україною, у тому числі торговельно-економічних самітів та конференцій, круглих столів, семінарів, урядових та бізнес-делегацій.

Торгово-промислова палата Ізраїль-Україна буде рада сприяти представникам ізраїльського бізнесу у налагодженні та розвитку торговельно-економічних зв’язків з Україною. Якщо у вас виникли питання, ви можете зв’язатися з нами за контактними даними, вказаними на нашому сайті.


Підписуйтесь на наші канали новин:

We use cookies to give you more options when using the site.
x